На Андріївському узвозі розташувався перший в світі пам’ятник великому письменнику і просто одному з найвідоміших у всьому світі киянину – Михайлу Булгакову.
Нескінченну кількість разів в його творах виявлялася незвичайна прихильність до столиці, в якій він народився і виріс. Не дивно, що місцем для установки пам’ятника обрали саме Андріївський узвіз, адже більшу частину своєї юності письменник провів у цій старовинній частині міста. Тут Булгаков ріс і розвивав свій літературний талант: з самого народження він жив у невеликому будинку на Володимирській гірці, де його батьки знімали свою першу кімнату, а через деякий час у пошуках «більш просторого житла» вони переїхали в будинок № 13 на Андріївському узвозі.
“Немає на світі міста красивіше, ніж Київ.”
М. А. Булгаков
Пам’ятник встановлено на місці, звідки рукою подати до цього самого будинку з містичним числом 13, де мешкав майбутній літератор до того дня, поки не прийшла пора вирушати на фронт. Саме тут, на вулиці в затишному містечку під липою, сидить на лавочці незворушний «бронзовий» Булгаков, чий замислений погляд, пробігає по перехожим, що проходять повз, так загадково спрямований кудись у далечінь. Будинок № 13, поруч з яким встановлено монумент, також нерозривно пов’язаний і з творчістю містика, адже в нього письменник поселив героїв свого першого роману – сім’ю Турбіних, саме тому за меморіальним будинком-музеєм Булгакова і закріпилася відповідна назва -Будинок Турбіних.
Над пам’ятником протягом 5 років працював відомий архітектор Микола Рапай, який протягом усього життя захоплювався творчістю Михайла Опанасовича. Ідея створення монумента народилася ще в далекі 90-ті, але досить довго майстру не вдавалося втілити її в життя через відсутність матеріальної підтримки. Деякий час по тому Київ облетіла новина про те, що на створення пам’ятника були виділені кошти і архітектор негайно почав роботу над його створенням. Довгий час ім’я мецената, який пожертвував чималу суму, а саме 70 тисяч доларів, було під завісою таємниці. Під час роботи Микола Рапай, боячись наврочити, не промовив ні слова про те, яким же буде пам’ятник, про які-небудь його характеристики. Відомо було тільки те, що на його виготовлення піде понад 700 кг бронзи.
Під час установки споруди монтажники зіткнулися з невеликою проблемою: стара липа, що росла тут вже досить давно, а точніше її коріння, заважали робітникам підготувати фундамент для його установки. Все ж проблему вдалося вирішити, акуратно розрівнявши коріння і заховавши їх під п’єдестал. Завдяки обережності робітників, Михайло Опанасович і відвідувачі, вмостившись поруч з ним, навіть у найспекотніші дні можуть насолоджуватися густий тінню від широких гілок старої липи.